дукарський

ДУКА́РСЬКИЙ, а, е, розм., заст. Прикм. до дука́р;

// Належний дукареві.

Годі дукарські ниви широкі Щирою груддю орати (Пісні та романси.., II, 1956, 287);

— Дукарську землю поділимо поміж бідних, бо такий закон (Ірчан, II, 1958, ЗО).

Значення в інших словниках

1. дукарський — дука́рський прикметник арх.  Орфографічний словник української мови
2. дукарський — -а, -е, розм., заст. Прикм. до дукар. || Належний дукареві.  Великий тлумачний словник сучасної мови