дульний

ДУ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що ду́ловий.

— До бою! — чути команду. Миттю знято чохли з дульного гальма, розведено в боки станини лафета (Рад. Укр., 19. XI 1961, 3).

Значення в інших словниках

1. дульний — ду́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дульний — -а, -е. Те саме, що дуловий.  Великий тлумачний словник сучасної мови