дурнесенький

ДУРНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до дурни́й 1.

Голосить [сестра] з того боку снопа, а я з цього боку втішаю:— Агусі! — кажу. — Ріднесенька. Дурнесенька. Цить! (Ковінька, Кутя.., 1960, 4).

Значення в інших словниках

1. дурнесенький — дурне́сенький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дурнесенький — -а, -е. Пестл. до дурний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дурнесенький — Дурне́сенький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)