дурнички

ДУРНИ́ЧКИ, присл., діал.

1. Даром, без оплати.

А од княгині він раз дістав собі дурнички кілька сажнів дров на паливо та дубових колодок на комору (Н.-Лев., IV, 1956, 45).

2. Без діла.

Балабуха не сидів дурнички в своїх Хильках (Н.-Лев., III, 1956, 37).

Значення в інших словниках

1. дурнички — присл., діал. 1》 Даром, без оплати. 2》 Без діла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дурнички — див. даром  Словник синонімів Вусика