дутий

ДУ́ТИЙ, а, е.

1. З порожниною всередині; вигот. способом дуття.

Як пішла наша Устя гуляти… Дутого золотого намиста накупила (Барв., Опов.., 1902,513);

// Наповнений повітрям, надутий.

Приїхав [Гасанчук] новою тачанкою на гумових дутих колесах (Гончар, І, 1954, 478).

2. перен., розм. Який не відповідає дійсності, навмисне перебільшений.

Роздмуханий успіх, дуті «особливі» п’ятірки не можуть стати чимсь тривалим і постійним (Донч., V, 1957, 492).

Значення в інших словниках

1. дутий — ду́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. дутий — Ду́тий. Духовий (про музичний інструмент, оркестр). Заряд “Музичної школи“ готов вже і сего року завести науку дутих інструментів, коли лише зголосить ся відповідне число учеників (Б., 1907, 97, 3) // пол. dęty — духовий, orkiestra dęta — духовий оркестр.  Українська літературна мова на Буковині
3. дутий — (посуд) видутий, порожнистий; (- шину) надутий; (- славу) перебільшений, фалшивий.  Словник синонімів Караванського
4. дутий — -а, -е. 1》 З порожниною всередині; вигот. способом дуття. || Наповнений повітрям, надутий. 2》 перен., розм. Який не відповідає дійсності, навмисне перебільшений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дутий — ду́та ци́фра. Навмисне перебільшені кількісні показники, які не відповідають дійсності. Керівництво просто намагається позбутися того баласту в середовищі, який утворився внаслідок гонитви за дутою цифрою (З газети); Фахівці дутих цифр — по-місцевому “надуванчики” (З журналу).  Фразеологічний словник української мови
6. дутий — ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНИЙ (який уявляється, сприймається більшим, ніж є в дійсності), ГІПЕРБОЛІЗОВАНИЙ книжн., ГІПЕРБОЛІ́ЧНИЙ книжн., РОЗДУ́ТИЙ розм., РОЗДМУ́ХАНИЙ розм., ДУ́ТИЙ розм.; УТРИ́РУВАНИЙ книжн. (доведений до крайньої міри вияву).  Словник синонімів української мови