душевність

ДУШЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до душе́вний 2.

Прийшов лист від Евеліни. Від нього віяло душевністю (Рибак, Помилка.., 1940, 293);

А дідусь.. ласкаво вуркотів, все вихваляючи його, мовляв, оце чоловік, одразу видать, що душевність має (Ваш, Надія, 1960, 222).

Значення в інших словниках

1. душевність — душе́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. душевність — -ності, ж. Абстр. ім. до душевний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови