дяківна
ДЯКІ́ВНА, и, ж., рідко. Дякова дочка.
Оженившись на нашій дяківні, у нас у селі попом став [попович] (Кв.-Осн., II, 1956, 213).
Словник української мови (СУМ-11)ДЯКІ́ВНА, и, ж., рідко. Дякова дочка.
Оженившись на нашій дяківні, у нас у селі попом став [попович] (Кв.-Осн., II, 1956, 213).
Словник української мови (СУМ-11)