1. Словник української мови в 11 томах

дяківна

ДЯКІ́ВНА, и, ж., рідко. Дякова дочка.

Оженившись на нашій дяківні, у нас у селі попом став [попович] (Кв.-Осн., II, 1956, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дяківна — -и, ж., рідко. Дякова дочка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дяківна — Дяківна, -ни ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079. Словник української мови Грінченка