Словник української мови в 11 томах

дібровонька

ДІБРО́ВОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дібро́ва.

[Козаки:] Зашуміла дібровонька, Ще й гай зелененький. Ой виступив з України Козак молоденький (Н.-Лев., II, 1956, 445).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дібровонька — дібро́вонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дібровонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до діброва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дібровонька — див. ліс  Словник синонімів Вусика