дівчатко
ДІВЧА́ТКО, а, с., розм. Маленьке дівча.
[Xлопець:] Вона була тоді таким смішним, завжди кудлатим дівчатком (Л. Укр., II, 1951, 99);
Тримаючись за кузов і щільно притулившись одна до одної, стоять п’ятеро юних дівчат, ще майже дівчаток (Довж., II, 1959, 73).
Словник української мови (СУМ-11)