дідисько

ДІДИ́СЬКО, а, ч. Збільш. до дід 2.

— Так ваш кум перевізник? — згадав Марко сивоголового, високого дідиська (Стельмах, Правда.., 1961, 269).

Значення в інших словниках

1. дідисько — діди́сько іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дідисько — -а, ч. Збільш. до дід 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дідисько — Діди́сько, -ка, -ку і -кові; -ди́ська, -ди́ськ і -ди́ськів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)