дідівщина

ДІДІ́ВЩИНА, и, ж.

1. Спадщина від діда (у 1, 4 знач.).

— Воно наше було за дідів, за прадідів! — Еге! За дідів було так, а за внуків буде інак! От іще нас перше попотягають по судах добре за ту дідівщину! (Л. Укр., III, 1952, 477).

2. Давні, дідівські часи.

Свідок слави, дідівщини З вітром розмовляє (Шевч., І, 1951, 60).

Значення в інших словниках

1. Дідівщина — Ді́дівщина іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. дідівщина — Спадщина, дідизна; (минуле) давні часи, ДАВНИНА.  Словник синонімів Караванського
3. дідівщина — I дід`івщина-и, ж. 1》 Спадщина від діда (у 1, 4 знач.). 2》 Давні, дідівські часи. II дід`івщ`ина-и, ж., розм. Деспотичне ставлення солдатів, що закінчують службу, до новачків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дідівщина — ДІДІВЩИ́НА, и, ж., розм. Образливе, деспотичне ставлення дідів (у 6 знач.) до молодих солдатів, новобранців. Збройні сили потребують подальшої соціальної інтеграції, усунення суперечностей та конфронтацій між різними верствами війська...  Словник української мови у 20 томах
5. дідівщина — (-и) ж.; мол., арм. Нестатутні стосунки в армії, спрямовані на приниження солдат і підпорядкування "дідам". ТСРОЖ, 42.  Словник жарґонної лексики української мови
6. дідівщина — див. спадщина  Словник синонімів Вусика
7. дідівщина — ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл.  Словник синонімів української мови
8. дідівщина — Дідівщина, -ни ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.  Словник української мови Грінченка