діжниця

ДІЖНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Невелика діжка (у 1 знач.).

Все захаращено.., заставлено різним начинням, боднями, діжницями (Стельмах, Хліб.., 1959, 119).

Значення в інших словниках

1. діжниця — діжни́ця іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. діжниця — -і, ж., розм. Невелика діжка (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діжниця — див. діжка  Словник синонімів Вусика
4. діжниця — ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше (більшого розміру); ДІЖА́ (низька, широка дерев'яна для тіста); БО́ДНЯ (дерев'яна низька з віком...  Словник синонімів української мови
5. діжниця — Діжниця, -ці ж. Небольшая діжа. О. 1862. V. Кух. 37.  Словник української мови Грінченка