діляцтво

ДІЛЯ́ЦТВО, а, с. Вузький практицизм, при якому зневажається принципова, суспільно-політична сторона справи.

Керівник кафедри Куцевич.. звинувачував Перчина у політичній обмеженості, в діляцтві, в зарозумілості (Рибак, Час.., 1960, 439).

Значення в інших словниках

1. діляцтво — діля́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. діляцтво — -а, с. Вузький практицизм, за якого зневажається принциповий аспект справи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діляцтво — ПРАКТИЦИ́ЗМ (іноді несхвально — уміння влаштовувати якісь справи в своїх інтересах, для особистої вигоди), ДІЛЯ́ЦТВО зневажл. Боротьба на ниві естетичного виховання — це боротьба проти індивідуалізму і породжених ним споживацтва, проти..  Словник синонімів української мови