діляцький

ДІЛЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до діля́цтво.

— А тепер скажіть, що ви мали на увазі, коли говорили, що «Кошик мислить якимись діляцькими категоріями»? Який я діляга? (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 639);

Отже, погляд його неправильний, обмежений, діляцький, і сама Ганна мусить допомогти йому це зрозуміти (Собко, Справа.., 1959, 233).

Значення в інших словниках

1. діляцький — діля́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. діляцький — -а, -е. Прикм. до діляцтво.  Великий тлумачний словник сучасної мови