дітний

ДІ́ТНИЙ, а, е, рідко. Який має дітей ( див. ді́ти¹ 2).

— Пани знають, що ти дітний чоловік! — озвався Мортхо до Петра Дзвеняка (Чендей, Вітер.., 1958, 174).

Значення в інших словниках

1. дітний — ді́тний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. дітний — -а, -е, рідко. Який має дітей (див. діти I 2)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дітний — Дітни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)