дітовбивець
ДІТОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто вбиває, знищує дітей.
Меч свій підніме [батько], Грізний і чистий, — Бить дітовбивців, Бити фашистів! (Гірник, Сонце.., 1958, 162).
Словник української мови (СУМ-11)ДІТОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто вбиває, знищує дітей.
Меч свій підніме [батько], Грізний і чистий, — Бить дітовбивців, Бити фашистів! (Гірник, Сонце.., 1958, 162).
Словник української мови (СУМ-11)