Словник української мови в 11 томах

дітовбивство

ДІТОВБИ́ВСТВО, а, с. Вбивство, знищення дітей.

Вихопившись з тачанки, Ганна з затиснутим револьвером в руці кинулась в саму гущу бандитів: — Не смійте! Припиніть дітовбивство! (Гончар, Таврія.., 1957, 551);

Меланя й Марта з вереском кинулись до чоловіків, — спинити, не допускати до дітовбивства (Смолич, Мир.., 1958, 9).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дітовбивство — дітовби́вство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. дітовбивство — -а, с. Вбивство, знищення дітей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дітовбивство — УБИ́ВСТВО (ВБИ́ВСТВО) (насильницьке позбавлення життя людини, людей), СМЕРТОВБИ́ВСТВО, ДУШОГУ́БСТВО, КРОВОПРОЛИ́ТТЯ́, ЗАБИТТЯ́, БРАТОВБИ́ВСТВО (брата, однодумця); ДІТОВБИ́ВСТВО (дітей); ГЕНОЦИ́Д (масове — на етнічному ґрунті).  Словник синонімів української мови