дітовбивця

ДІТОВБИ́ВЦЯ, і, ч. і ж. Те саме, що дітовби́вець.

Гітлерівська система виховує солдата, ім’я якому — дітовбивця (Горд., Листи.., 1942, 27).

Значення в інших словниках

1. дітовбивця — дітовби́вця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дітовбивця — -і, ч. і ж. Те саме, що дітовбивець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дітовбивця — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
4. дітовбивця — УБИ́ВЦЯ (ВБИ́ВЦЯ) (той, хто убив, убиває людей), УБИ́ВЕЦЬ (ВБИ́ВЕЦЬ), ГОЛОВОРІ́З, ЗГУ́БНИК, ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬ книжн., ЛЮДИНОВБИ́ВЦЯ книжн., ДУШОГУ́Б розм., ДУШОГУ́БЕЦЬ розм., ЗАРІЗЯ́КА (ЗАРІЗА́КА) розм., ГОРЛОРІ́З розм., УБІ́ЙНИК (ВБІ́ЙНИК) заст.  Словник синонімів української мови