дітлашня
ДІТЛАШНЯ́, і́, ж., збірн., розм. Те саме, що ді́ти¹1, 2.
На майдані, де раніше дітлашня купалася в поросі, я з дівчатами розвела квітник (Ів., Вел. очі, 1956, 83);
Осман слухав [дівчину].. і наче бачив, як виганяли з саклі бідну родину, як забирали останню козу, годувальницю напівголої дітлашні (Тулуб, Людолови, II, 1957, 354).
Словник української мови (СУМ-11)