елегантно

ЕЛЕГА́НТНО. Присл. до елега́нтний.

Мундзьо одягавсь.. елегантно, з шиком (Фр., III, 1950, 340);

Мечик елегантно вклонився: — Радий, що мій прогноз не справдився (Донч., V, 1957, 352).

Значення в інших словниках

1. елегантно — елега́нтно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. елегантно — Присл. до елегантний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. елегантно — див. розкішне  Словник чужослів Павло Штепа