електрика
ЕЛЕ́КТРИКА, и, ж.
1. фіз. Форма енергії, що обумовлена рухом заряджених частинок матерії (електронів, протонів, позитронів і т. ін.).
Незважаючи на те, що такі електричні явища, як гроза, були відомі ще первісній людині, до XIX століття мало знали про електрику (Фізика, II, 1957, 81).
2. Ця ж енергія як предмет народногосподарського і побутового використання.
Електрикою молотили хліб, різали січку, розпилювали колоди (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 7);
Електрика в колгоспі тепер буденна річ: кіно, колбуди, млин, кузня, заготівля корму, ..олійниця, вода на фермі — все жене електрика… (Горд., Дівчина.., 1954, 155);
// Освітлення, одержане від цієї енергії.
Вже вечір надворі Засвічує зорі, Електрика сяє у вікнах квартир… (Нех., Ми живемо.., 1960, 87).
Словник української мови (СУМ-11)