Словник української мови в 11 томах

еллін

Е́ЛЛІН див. е́лліни.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. еллін — е́ллін іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. еллін — ЕЛЛІН – ЕЛЛІНІСТ Еллін, -а (мн. елліни, -ів). Представник стародавніх греків. Еллініст, -а. Фахівець із старогрецької філології.  Літературне слововживання
  3. еллін — Ге́ллен і е́ллін, -на; -ни, -нів е́ллін і звич. ге́ллен, -на; -ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)