еллін
Е́ЛЛІН див. е́лліни.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еллін — е́ллін іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- еллін — ЕЛЛІН – ЕЛЛІНІСТ Еллін, -а (мн. елліни, -ів). Представник стародавніх греків. Еллініст, -а. Фахівець із старогрецької філології. Літературне слововживання
- еллін — Ге́ллен і е́ллін, -на; -ни, -нів е́ллін і звич. ге́ллен, -на; -ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)