еллін

е́ллін

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еллін — ЕЛЛІН – ЕЛЛІНІСТ Еллін, -а (мн. елліни, -ів). Представник стародавніх греків. Еллініст, -а. Фахівець із старогрецької філології. Літературне слововживання
  2. еллін — Ге́ллен і е́ллін, -на; -ни, -нів е́ллін і звич. ге́ллен, -на; -ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. еллін — Е́ЛЛІН див. е́лліни. Словник української мови в 11 томах