1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

еллін

Ге́ллен і е́ллін, -на; -ни, -нів

е́ллін і звич. ге́ллен, -на; -ни, -нів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еллін — е́ллін іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. еллін — ЕЛЛІН – ЕЛЛІНІСТ Еллін, -а (мн. елліни, -ів). Представник стародавніх греків. Еллініст, -а. Фахівець із старогрецької філології. Літературне слововживання
  3. еллін — Е́ЛЛІН див. е́лліни. Словник української мови в 11 томах