елліни

Е́ЛЛІНИ, ів, мн. (одн. е́ллін, а, ч.; е́ллінка, и, ж.), книжн. Стародавні греки.

У цій країні [Греції].. жило сміливе, енергійне і працьовите населення. Воно називало себе еллінами, а свою країну Елладою (Іст. стар. світу, 1957, 69);

[Федон:] Хто слави не бажає, той не еллін — жадобу сю батьки нам заповіли, діставши від дідів (Л. Укр., III, 1952, 436).

Значення в інших словниках

1. елліни — -ів, мн. (одн. еллін, -а, ч.; еллінка, -и, ж.), книжн. Стародавні греки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. елліни — В античну добу назва грец. племені у Пд. Фессалії, в VII ст. до н.е. поширена на усіх греків.  Універсальний словник-енциклопедія