емпірик

ЕМПІ́РИК, а, ч.

1. Послідовник, прихильник емпіризму (у 1 знач.).

2. книжн. Прибічник емпіризму (у 2 знач.).

[Карташов:] Ви, справді, ..інтуїст, емпірик-дедуктивіст (Довж., І, 1958, 480).

Значення в інших словниках

1. емпірик — емпі́рик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. емпірик — -а, ч. 1》 Послідовник, прихильник емпіризму (у 1 знач.). 2》 книжн. Прибічник емпіризму (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. емпірик — емпі́рик (грец. εμπειρικός, букв. – досвідчений) послідовник емпіризму.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. емпірик — Емпі́рик, -ка; -рики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)