Великий тлумачний словник сучасної мови

емпірик

емпі́рик

-а, ч.

1》 Послідовник, прихильник емпіризму (у 1 знач.).

2》 книжн. Прибічник емпіризму (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. емпірик — емпі́рик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. емпірик — емпі́рик (грец. εμπειρικός, букв. – досвідчений) послідовник емпіризму.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. емпірик — Емпі́рик, -ка; -рики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. емпірик — ЕМПІ́РИК, а, ч. 1. Послідовник, прихильник емпіризму (у 1 знач.). 2. книжн. Прибічник емпіризму (у 2 знач.). [Карташов:] Ви, справді, ..інтуїст, емпірик-дедуктивіст (Довж., І, 1958, 480).  Словник української мови в 11 томах