емігрувати
ЕМІГРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Здійснювати еміграцію (у 1 знач.); переселятися.
Політичні обставини викинули з Росії професора Київського університету Михайла Драгоманова, і він емігрував за границю (Коцюб., III, 1956, 31);
Доведена до відчаю злиднями, малоземеллям, здирством поміщиків, куркулів, сільська біднота масами емігрувала з Галичини, шукала кращої долі за океаном (Іст. укр. літ., І, 1954, 526).
Словник української мови (СУМ-11)