епістолярний
ЕПІСТОЛЯ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до епі́стола 1.
До тих листів.. я додаю деякі речі, переважно також епістолярного характеру (Фр., XVI, 1955, 366);
— Тільки, друже мій, не освідчуйся мені в усній формі. Дотримуйся епістолярного стилю (Рибак, Час.., 1960, 743);
// Написаний у формі листів (про літературний твір).
Слід відзначити епістолярні твори древньоруської літератури, з числа яких зберігся лист Володимира Мономаха до Олега Святославича (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 512).
2. Який становить сукупність чиїх-небудь листів.
Великий інтерес становить епістолярна спадщина критика [В. Стасова] — його листування з багатьма видатними російськими діячами культури, літератури і мистецтва (Наука.., 9, 1956, 41).
Словник української мови (СУМ-11)