ефемерний

ЕФЕМЕ́РНИЙ, а, е, книжн.

1. Короткочасний, недовговічний, нетривалий.

Відомо, що Галичина за весь час свого історичного життя,.. від упадку ефемерного Данилового королівства Галицького, майже ніколи не становила одну політичну і культурну цілість з подніпрянською Україною (Фр., XVI, 1955, 175).

2. Уявний, нереальний.

Шевченко в противагу естетам, які неодмінно жінку малювали ефемерною, подібною до ангела, неземною, — портрет обдуреної нещасної Катерини своєї дав простими, земними, реальними мазками (Тич., III, 1957, 124).

Значення в інших словниках

1. ефемерний — ефеме́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ефемерний — Нетривалий, короткочасний, недовговічний; (образ) уявний, нереальний.  Словник синонімів Караванського
3. ефемерний — -а, -е, книжн. 1》 Короткочасний, недовговічний, нетривалий. 2》 Уявний, нереальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ефемерний — Хуткоминучий, проминучий, часовий, тимчасовий, нетривкий, нетривалий  Словник чужослів Павло Штепа
5. ефемерний — ефеме́рний (від грец. εφημέριος – одноденний) недовговічний, швидкоминущий.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. ефемерний — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил.  Словник синонімів української мови
7. ефемерний — Ефеме́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)