ефемерний

Нетривалий, короткочасний, недовговічний; (образ) уявний, нереальний.

Значення в інших словниках

1. ефемерний — ефеме́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ефемерний — -а, -е, книжн. 1》 Короткочасний, недовговічний, нетривалий. 2》 Уявний, нереальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ефемерний — Хуткоминучий, проминучий, часовий, тимчасовий, нетривкий, нетривалий  Словник чужослів Павло Штепа
4. ефемерний — ефеме́рний (від грец. εφημέριος – одноденний) недовговічний, швидкоминущий.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ефемерний — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил.  Словник синонімів української мови
6. ефемерний — Ефеме́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ефемерний — ЕФЕМЕ́РНИЙ, а, е, книжн. 1. Короткочасний, недовговічний, нетривалий. Відомо, що Галичина за весь час свого історичного життя,.. від упадку ефемерного Данилового королівства Галицького...  Словник української мови в 11 томах