жакетик
ЖАКЕ́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до жаке́т.
Йшли до вира два молоді, свіжі й веселі паничики, в ясних, літніх жакетиках (Фр., III, 1950, 8);
На жакетику Леніна орден, Сяє зірка Героя ясна (Бойко, Про 17 літ, 1958, 62).
Словник української мови (СУМ-11)