жакет
ЖАКЕ́Т, а, ч.
1. Коротка жіноча одежа, яку носять поверх блузки або плаття.
За ним крокувала простоволоса, коротко підстрижена, в темному жакеті і ясному платті дівчина (Вільде, Сестри.., 1958, 278);
— Поїдьмо до шефів, — сказала жінка, надіваючи хутряний жакет (Кучер, Чорноморці, 1956, 320).
2. заст. Те саме, що піджа́к.
І оком знавця оглядає рану, Бальовий фрак на нім, жакет розп’яв. Поцмокує (Фр., XI, 1952, 257).
Словник української мови (СУМ-11)