жалісно

ЖА́ЛІСНО. Присл. до жа́лісний.

Баба Настя далі вже не могла витримати, закрилася вузеньким рукавцем і схлипнула жалісно, як дитинка (Л. Укр., III, 1952, 737);

Десь далеко в ущелині завив шакал. Жалісно так виводить (Донч., II, 1956, 301);

З-під густих.. брів невеликі сірі очі дивилися на Ганну по-батьківському співчутливо і навіть жалісно (Коз., Сальвія, 1956, 3).

Значення в інших словниках

1. жалісно — жа́лісно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. жалісно — Присл. до жалісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жалісно — Жа́лісно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)