жартівливо

ЖАРТІВЛИ́ВО. Присл. до жартівли́вий.

Гнат хотів її поцілувати, але вона жартівливо обмазала його білою глиною, ще й випхала в двері (Коцюб., І, 1955, 53);

— Ну, ось уже ви й обіймаєтесь, як подружки, — промовив він жартівливо (Шиян, Баланда, 1957, 60);

*Образно. Легенький вітрець жартівливо шматував білі клаптики хмар (Досв., Вибр., 1959, 285).

Значення в інших словниках

1. жартівливо — жартівли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. жартівливо — Присл. до жартівливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жартівливо — Жартівливо нар. Шутливо.  Словник української мови Грінченка