жартівливість

ЖАРТІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. жартівли́вий.

На неї та найшла дівоцька жартівливість, якої вона давно вже не звідувала (Мирний, III, 1954, 40);

// Жартівливе ставлення до кого-, чого-небудь.

— Мій брат завжди страждав на меланхолію, — з елегантною жартівливістю втрутився господар дому (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 69).

Значення в інших словниках

1. жартівливість — жартівли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. жартівливість — -вості, ж. Властивість і стан за знач. жартівливий. || Жартівливе ставлення до кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жартівливість — Жарто[і]вли́вість, -вости, -вості  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)