жартівний

ЖАРТІВНИ́Й, а́, е́. Який носить характер жарту.

Хомич повів і цю розмову знайомим шляхом жартівним (Уп., Вірші.., 1957, 212).

Значення в інших словниках

1. жартівний — жартівни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. жартівний — -а, -е. Який має характер жарту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жартівний — див. веселий  Словник синонімів Вусика