Великий тлумачний словник сучасної мови

жартівливість

жартівли́вість

-вості, ж.

Властивість і стан за знач. жартівливий.

|| Жартівливе ставлення до кого-, чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. жартівливість — жартівли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. жартівливість — Жарто[і]вли́вість, -вости, -вості  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. жартівливість — ЖАРТІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. жартівли́вий. На неї та найшла дівоцька жартівливість, якої вона давно вже не звідувала (Мирний, III, 1954, 40); // Жартівливе ставлення до кого-, чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах