жасмин
ЖАСМИ́Н, у, ч.
1. Чагарник з запашними білими квітами, який вирощують у садах та парках.
Обсаджена жасмином стежка вела в нішу вузьких дверей (Чорн., Визвол. земля, 1959, 223);
За відчиненим вікном тихо шуміли кущі жасмину (Галан, Гори.., 1956, 6).
2. збірн. Квітки цього чагарника.
В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, доповнювали й прикрашали собою букет ніжні троянди (Шиян, Баланда, 1957, 192).
Словник української мови (СУМ-11)