Словник української мови в 11 томах

жбухнути

ЖБУ́ХНУТИ, недок., розм. Однокр. до жбу́хати.

— Нема! — жбухнуло жасне, тяжке слово із.. грудей (Черемш., Тв., 1960, 116);

*Образно. Усі погані та сумні факти арештантського життя, що разом, мов з відра, жбухнули на нього, морочили його голову (Фр., І, 1955, 288).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. жбухнути — жбу́хнути: пролить вдругъ большое количество воды [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
  2. жбухнути — жбу́хнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  3. жбухнути — док., (- води) ринути, линути, хлюпнути, хлюснути, сов. хлинути; (- дощ) сипнути, сипонути, уперіщити, ушкварити, вчистити.  Словник синонімів Караванського
  4. жбухнути — -не, док., розм. Однокр. до жбухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жбухнути — ВИРИВА́ТИСЯ (прориваючись, виходити назовні, раптово з'являтися де-небудь), ДОБУВА́ТИСЯ, ЖБУ́ХАТИ розм.; БИ́ТИ, БИ́ТИСЯ, ФОНТАНУВА́ТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) (про воду, нафту, газ і т. ін.); БУ́ХАТИ (вириватися густою масою). — Док.  Словник синонімів української мови