жвавенький
ЖВАВЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до жва́вий.
Галя своїми жвавенькими оченятками у їх питалася: чи її правда? (Вовчок, І, 1955, 298);
За возами, спираючись на костур, тюпає жвавенька бабуся (Вас., І, 1959, 125).
Словник української мови (СУМ-11)