жвавенько

ЖВАВЕ́НЬКО. Присл. до жваве́нький.

Вітерець жвавенько хитав деревами (Вовчок, І, 1955, 303);

Вона привіталась з усіма жвавенько (Н.-Лев., IV, 1956, 351).

Значення в інших словниках

1. жвавенько — жваве́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. жвавенько — Жваво нар. Живо, подвижно. Жваво метнулись до роботи. Полт. г. Дивиться жваво. МВ. ІІ. 81. ум. жвавенько, жвавесенько.  Словник української мови Грінченка