жвакати
ЖВА́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. Пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.
Ось чутно, як сопуть ситі воли, жвакаючи росяну траву… (Коцюб., І, 1955, 179);
— Баранина не дуже й уварилась, — ліниво жвакаючи щербатими зубами, промовив Іван Іваненко (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 432).
Словник української мови (СУМ-11)