Словник української мови в 11 томах

жебоніння

ЖЕБОНІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. жебоні́ти і звуки, утворювані цією дією.

Пили [селяни].. прямо розсівшись долі кружка. Кілька таких чорних вінків все нижче вростали в сніги, від них долинало і сердечне побажання, і журливе жебоніння (Стельмах, 1,1962, 30).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. жебоніння — жебоні́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. жебоніння — -я, с., розм. Дія за знач. жебоніти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови