жебоніння
ЖЕБОНІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. жебоні́ти і звуки, утворювані цією дією.
Пили [селяни].. прямо розсівшись долі кружка. Кілька таких чорних вінків все нижче вростали в сніги, від них долинало і сердечне побажання, і журливе жебоніння (Стельмах, 1,1962, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me