жебоніння

ЖЕБОНІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. жебоні́ти і звуки, утворювані цією дією.

Пили [селяни].. прямо розсівшись долі кружка. Кілька таких чорних вінків все нижче вростали в сніги, від них долинало і сердечне побажання, і журливе жебоніння (Стельмах, 1,1962, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жебоніння — жебоні́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. жебоніння — -я, с., розм. Дія за знач. жебоніти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови