же

ЖЕ¹, (після голосних) Ж, част. Уживається для підсилення, підкреслення значення того слова, після якого стоїть.

Нептун же зараз взяв мітелку І вимів море, як світелку (Котл., І, 1952, 68);

Коник плаче, серце мліє; Кинувсь він до Мурав’я: —Дядьку, он зима біліє і От тепер же згину я! (Гл., Вибр., 1957, 120);

Люди ж не сміють зійти по тих сходах Геть на верхів’я, туманом повиті (Л. Укр., І. 1951, 69);

// Уживається після вказівних займенників та займенникових прислівників, щоб підкреслити подібність кого-, чого-небудь з кимсь, з чимсь, вказати на незмінність, постійність кого-, чого-небудь, на розвиток дії в межах одного місця, часу і т. ін.

Відчинивши тихенько сінешні двері, а потому й хатні, вона полізла в мисник.., потому налапала на стіні ключ від льоху і так же тихенько вернулась до Йона (Коцюб., І, 1955, 242);

Від того ж часу Семен все частіше лишався з Пріською (Л. Укр., III, 1952, 639).

ЖЕ², (після голосних) Ж, спол.

1. Уживається для з’єднання речень, зміст яких протиставляється.

На господі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях, мати ж його дуже ласкава і привітно до всіх ставилась (Вовчок, І, 1955, 194);

Гине безславно Самсон в самотині, Серцем же рветься свій люд визволять (Л. Укр., І, 1951, 337).

2. Уживається для приєднання речення, що доповнює, пояснює, розкриває зміст першого речення.

Ось він [співець] руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Л. Укр., І, 1951, 348);

Радісно в квітня тріпоче серденько, з грудей же могутніх пісня іллється (Коцюб., І, 1955, 429).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. же — же 1 частка незмінювана словникова одиниця же 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. же — I ЖЕ – Ж част. Пишеться окремо: після приголосних же (стій же, в той же час, який же, як же; але аякже), після голосних – ж (але ж, в ту ж хвилину, того ж, яка ж). II же див. а2. Літературне слововживання
  3. же — I (після голосних) ж, част. Уживається для підсилення, підкреслення значення того слова, після якого стоїть. || Уживається після вказівних займенників та займенникових прислівників, щоб підкреслити подібність кого-, чого-небудь з кимсь, із чимсь... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. же — же → жи Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. же — Що (сполучник), таки, але, а, та, бо; тоді, то; такії Словник застарілих та маловживаних слів
  6. же — Же, сп., пишемо окремо: він же, каза́в же; див. ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. же — Же сз. Же. Употребляется послѣ предыдущей согласной и й. Та й дурний же який ти, пане брате. Ном. № 6215. см. ж. 2) = що. Добре того страшить, же ся боїть. Ном. № 4401. tа таки а ні же. Положительно ничего, нисколько. Ном. № 4971. Словник української мови Грінченка