1. Літературне слововживання

же

I

ЖЕ – Ж

част. Пишеться окремо: після приголосних же (стій же, в той же час, який же, як же; але аякже), після голосних – ж (але ж, в ту ж хвилину, того ж, яка ж).

II

же див. а2.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. же — же 1 частка незмінювана словникова одиниця же 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. же — I (після голосних) ж, част. Уживається для підсилення, підкреслення значення того слова, після якого стоїть. || Уживається після вказівних займенників та займенникових прислівників, щоб підкреслити подібність кого-, чого-небудь з кимсь, із чимсь... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. же — же → жи Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. же — Що (сполучник), таки, але, а, та, бо; тоді, то; такії Словник застарілих та маловживаних слів
  5. же — Же, сп., пишемо окремо: він же, каза́в же; див. ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. же — ЖЕ¹, (після голосних) Ж, част. Уживається для підсилення, підкреслення значення того слова, після якого стоїть. Нептун же зараз взяв мітелку І вимів море, як світелку (Котл. Словник української мови в 11 томах
  7. же — Же сз. Же. Употребляется послѣ предыдущей согласной и й. Та й дурний же який ти, пане брате. Ном. № 6215. см. ж. 2) = що. Добре того страшить, же ся боїть. Ном. № 4401. tа таки а ні же. Положительно ничего, нисколько. Ном. № 4971. Словник української мови Грінченка