жилавий

ЖИЛАВИЙ, ЖИЛУВАТИЙ – ЖИЛЬНИЙ

Жилавий, жилуватий. 1. З випнутими жилами; з великою кількістю сухожилків: жилава (жилувата) яловичина. Чоловік був у баєвій теплій сорочці, з розхристаного коміра випиналась жилава, схожа на півусохлий комір зморшкувата шия (Є.Гуцало); Шия у жінки вся довга, жилувата, в зморшках (Леся Українка). 2. Міцний, мускулистий; міцний, сукуватий (про дерево); цупкий, з жилками (про листя): жилавий (жилуватий) дід, жилавий (жилуватий) дуб. Виразно було видно його широкі плечі й короткі жилаві руки (В.Винниченко); Не дала мені доля сталевого зору, Ані м’язів бронзових, ні жилавих рук, Щоб вести корабель в далечінь неозору (Є.Маланюк).

Жильний. 1. Виготовлений з жил: жильні нитки, жильні струни. 2. Пов’язаний з жилою – мінеральним тілом, яке заповнює щілину в земній корі: жильне золото, жильні породи, жильні роботи.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жилавий — жи́лавий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жилавий — Жи́лавий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. жилавий — (- людину) мускулястий, міцний; (- дерево) сукуватий, (- листя) цупкий, з прожилками; (хліб) твердий; жилуватий, жилястий, жильний, жилний. Словник синонімів Караванського
  4. жилавий — див. сильний Словник синонімів Вусика
  5. жилавий — [жилавией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. жилавий — ЖИ́ЛАВИЙ, а, е. 1. З випнутими жилами ( див. жи́ла¹ 1). Тільки здорові жилаві руки з довгими пальцями та довгі вуса нагадували про давнього Миколу Джерю (Н.-Лев., II, 1956, 200); Товпилися [заробітчани] біля недобудованої ще камери сміху, .. Словник української мови в 11 томах
  7. жилавий — -а, -е. 1》 З випнутими жилами (див. жила I 1)). || З великою кількістю сухожилків (про м'ясо). 2》 Міцний, мускулистий. || Міцний, сукуватий (про дерево). || Цупкий, з жилками (у 3 знач.) (про листя). Жилавий понеділок заст. — перший день великого посту. Жилавий хліб — твердий, тягучий хліб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. жилавий — ЖИ́ЛАВИЙ (з випнутими жилами), ЖИ́ЛУВАТИЙ, ЖИЛЯ́СТИЙ рідше. Здорові жилаві руки.. нагадували про давнього Миколу Джерю (І. Нечуй-Левицький); Дід обняв його своєю великою, сухою, жилуватою рукою (О. Довженко); Чорний від сажі Митрофан Юхимович.. Словник синонімів української мови
  9. жилавий — Жилавий, -а, -е 1) Жилистый, мускулистый. Жилава рука. Левиц. І. 302. 2) Твердый, жесткій. Жилавий хліб. жилавий тиждень. Первая недѣля великаго поста. — понеділок. Первый день великаго поста. Драг. 22. Словник української мови Грінченка